с. Сасівка. Сасівський ДНЗ

 





Сторінка музкерівника

Результат пошуку зображень за запитом "фони"Вплив музики на становлення особистості дитини

Реформа системи освіти, яка стосується і дошкільників, висуває розвиток творчості дитини, як одну із пріорітетних задач. Без її вирішення неможливо виконати головні завдання дошкільної освіти, розроблені у Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні-формування базиса особистої культури дитини через відкриття її світогляду у цілому і різнобічному.

Дитина не повинна пасивно спостерігати оточуючий світ, вживати готову їнформацію і копіювати її. Саме від творчих людей залежить розвиток суспільства. Перші творчі здібності особистості проявляються в дошкільному віці. Перед педагогами стоїть задача знайти шляхи своєчасного прояву у кожної дитини інтересів, природних задатків, здібностей і створити оптимальні умови для їх розвитку. Визначати конкретні сфери творчого потенціалу.

Як відомо, музика - вид мистецтва, який суттєво впливає на становлення особистості. Вона збагачує почуття дитини, сприяє оволодінням вмінням відчувати ритм і мелодію твору, формує здібності адекватно реагувати на них своїм голосом і рухами, розвиває інтерес до різних музичних інструментів і бажання на них грати.

Головне в музичному розвитку дошкільнят - повести дитину в різнобарвний світ музики, навчити дитину "жити нею”. Задача педагога полягає в тому, щоб дитина робила це не тому, що так треба, а щоб дитина робила це тому, що хоче, тому, що це їй цікаво.

 Музичне виховання - частина естетичного виховання дитини. Естетичне виховання проходить через ознайомлення дітей з різними видами мистецтва (музика, образотворче мистецтво, театр, хореографія, література, фольклор). Музика розвиває музичну культуру і формує позитивні якості особистості. Музика в більшій мірі, ніж інші види мистецтва, доступна дитині.

Під час слухання музики розвивається таке поняття, як емоційно образний зміст музики. Тобто діти знаходять зв׳язок між засобами музичної виразності і змістом музики.

Відомо, що пісенна творчість направлена на розвиток різних музичних здібностей. І коли вже діти мають певний досвід музичної імітації, вони можуть виконувати, наприклад музично-пісенну пластичну гру „Зайчик”, ”Зайчик-побігайчик”, „Вовчик”, „Кішка та собачка” тощо.

 В музично-дидактичних іграх діти проспівують слова привітання з певною інтонацією та емоцією, вибирають потрібний темп і ритм.

Розвитку особистості дитини сприяють дитячі музичні свята. Основа свята - це гра: веселе дійство, де є вільна музична діяльність. Викликаючи емоції радості, свята закріплюють знання дітей про оточуючий світ, розвивають мову дитини, творчу ініціативу та естетичний смак.

Підсумовуючи, можна сказати, що музика займає особливе місце у вихованні дітей дошкільного віку. Головний принцип - це оптимальне співвідношення навчання та творчості.

Консультації для батьків

Консультація для батьків дітей 

 «Використання музичної гри в життєдіяльності дитини»

Музично–ігрова діяльність доступна всім дітям. Залучення дітей до музично–ігрової діяльності, а не лише до сприймання музики, дуже корисне для їх загального художнього розвитку, відповідає природним потребам і можливостям дітей.

Під час музичної гри формується художня культура дітей, їхня здатність оцінювати явища дійсності, виховується естетичний смак, збагачується світовідчуття: розвиваються асоціативна уява, сенсорна, емоційна, інтелектуальна сфери дітей, їхні творчі здібності, що дають дітям можливість створювати красу самостійно.

Музична гра є формою творчості. Це невичерпне джерело вражень, думок, емоцій, дій, запитань, способів розв’язання різних проблем. Завдяки музичній грі у педагогів та батьків виникають необмежені можливості у створенні умов для прояву творчих сил дитини, а тому музична гра ніколи не перетвориться на іграшку з вичерпаним потенціалом. Навіть при наявності встановлених правил, норм, певній регламентованості ігрових дій кожна музична гра надає дітям змогу бути творцями, зокрема естетичних цінностей, отримувати задоволення  від власних духовних сил, створювати нову естетичну реальність, частиною якої є вони самі. Таким чином забезпечується єдність самопізнання( дослідження власного духовного світу через музику), самовираження (реалізація етико – естетичних ідеалів) і самоствердження(заява через мистецтво про себе як про особистість, про багатство своїх почуттів та силу творчої енергії) дітей.  

Музична гра дає дітям змогу відчувати світ серцем, пізнавати його розумом. Музична гра може бути формою організації навчання, методом набування і закріплення знань, засобом виховання морально – вольових якостей.

 

Пропонуємо до уваги батьків такі ігри музичної спрямованості:

«Подоляночка»                                       4. «Диби, диби, дибки!»

«Ой, Василю, товаришу!»                     5. «Садівник і козенята»

«Впізнай за голосом»                             6. «Гуси - лебеді»

 

 

 

Консультація для батьків

«Вплив музики на інтелект дитини»

 

Про розвиток дитини засобами музики написано чимало наукових трактатів і методичних посібників. Практика використання музики у вихованні й розвитку здібностей малюка, його моральних, вольових якостей має багатовіковий досвід. Однак сьогодні у багатьох батьків рано чи пізно виникає запитання, чи варто навчати дитину музики? У них немає сумнівів, коли йдеться про навчання математики, географії, історії, інших предметів, передбачених програмою школи. А до музики, як до навчального предмета підхід принципово інший: чи варто марно витрачати сили і час дитини, якщо вона не буде спеціалізуватися в цій галузі? Що дає музика для пізнання? Для реального життя?

             Полемізувати і дискутувати з цього питання можна довго, але краще звернутися до фактів. Так, дослідники з університету Вісконсіна виявили, що кожна дитина, ледве з’явившись на світ, має досить тонкий музичний слух  і добре чуття ритму. Втім, ці здібності згасають за кілька років, якщо їх не розвивати.

            На думку дослідників саме завдяки музичному слуху та чуттю ритму дитина сприймає розмову людей. Усього та кілька місяців малюк накопичує в пам’яті тисячі слів  як ритмічно, звуковисотно та інтонаційно організовані звукові фрагменти. Певні їх композиції, на радість батькам, несподівано перетворюються на фрази, що їх зворушливо лепече малюк.

            Дослідники також відзначають тісний зв'язок лепету з ритмічними рухами. З розвитком відчуття ритму в малюка якісно змінюються складові його психіки, необхідні для різних видів діяльності, поведінки в цілому.

            Фізик Гордон Шивд з Каліфорнійського університету і психолог Френк  Размер з університету штату Вісконсін досліджували роль навчання музики, зокрема слухання музики і гри на музичному інструменті, в інтелектуальному становленні дитини. За допомогою комп’ютерних технологій вони з’ясували, що музика впливає на розвиток мозку й моторики людини, сприяє розвитку аналітичного мислення.

            В експерименті брало участь 78 дошкільнят, яких розділили на три групи. Дітей першої групи навчали музичної грамоти та гри на фортепіано, другої – робити на комп’ютері, третій – контрольній – групі ніяких спеціальних занять не проводили. Через пів року в усіх трьох групах було проведено тестування розумових здібностей дітей. Причому в тестах особлива увага приділялась геометричним та фізичним уявленням.                                                                      

            Виявилось, що діти, яких навчали музики, показали результати на 34% вищі, аніж їхні однолітки з контрольної групи.

            У дітей, що навчались працювати на  комп’ютері, результати були на 28 % кращими від отриманих у контрольній групі.

            На підставі даних цього експерименту дослідники дійшли висновку, що музика сприяє розвиткові аналітичного мислення, і чим раніше дитина почне займатися музикою, тим краще буде результат . Відомо , що музичні вподобання можуть чимало сказати про внутрішній світ людини, її душевний стан. Музична освіта розвиває розум  і почуття, зміцнює духовне й психічне здоров’я  дитини, сприяє формуванню теплих, довірчих відносин у сім’ї між батьками і дітьми.

            Щоб дитина розвивалася музично, зовсім не обов’язково чекати її вступу до музичної школи або звертатися до фахівця. Прилучати малюка до музики, використовуючи її загально розвивальні можливості, може й людина без музичної освіти. Переконатися в цьому можна, ознайомившись з порадами та вправами, що допомагають прищепити дитині смак та інтерес до музики і зробити заняття  з нею корисними й цікавими.

 

Найперша порада дорослим:

 

Співайте! Якщо ви соромитесь свого співу, робіть це , коли ви наодинці з малюком (діти – поблажливі й вдячні слухачі). Співайте немовляті із самого народження. Навіть якщо ви трохи фальшуєте.

Краще співати – дитячі пісеньки, традиційний репертуар , який дуже багатий. Якщо ви не пам’ятаєте жодної пісні, знайдіть диск і слухайте їх доти, поки не запам’ятаєте слова. Важливо, щоб дитина поступово засвоїла кілька простих мелодій, які й стануть для неї першим кроком у світ музики.

Виберіть пісню, яка вам до вподоби, і співайте її дитині на сон прийдешній. Робіть це хоча б раз на день. Співайте її зі словами і без слів. Не забувайте, що слова – лише доповнення до музики. Бажано, щоб маля чуло, як ви співаєте без слів. Це дуже важливо.

 

Давайте дітям можливість слухати музику,

 

Привчаючи вуха малюків до різних жанрів: класичної музики різних періодів, джазу, популярних естрадних пісень, народної музики, звучання простих і складних, симфонічних, народних і сучасних електронних музичних інструментів.

 

Використовуйте різні види сприймання музики на слух:

- Пасивне, коли дитина чує звук радіо, але зайнята іншим;

- Частково активне – малюк слухає і водночас думає про щось своє;

- Активне, коли дитина намагається виконувати ту, чи іншу пісеньку, співає уривки з неї, помічає, коли співають не правильно.

ДУЖЕ ВАЖЛИВО!!

Ніколи не кажіть дитині, що вона погано співає!  Правильність відтворення музичних звуків тісно пов’язана з вірою в себе.

Якщо малюк співає не правильно, запевніть його, що він співає майже правильно, але звук треба спочатку прослуховувати в думках, а вже потім співати. Ніколи не кажіть, що в дитини немає слуху, навіть в її відсутності. Не знижуйте її самооцінку.

СПІВ ПО ЧЕРЗІ. Співайте добре знайому малюкам пісню разом з ними, по черзі виконуючи фрагменти.

ДОМАШНІЙ ТЕАТР. Читайте й розігруйте казки за ролями. Хай дитина озвучує різних персонажів і голосом передає їхній характер: комарик говорить тонюсіньким голоском, Баба Яга – грубим і низьким, лисичка промовляє ласкаво, розтягуючи голосні, тощо.

НЕ РОЗБУДИ ЛЯЛЬКУ. Покладіть ляльку в ліжечко, скажіть малюкам, що вона втомилася й заснула, а вам треба прибрати іграшки, але дуже тихо, щоб не розбудити ляльку. Попросіть дітей все робити й розмовляти тихо, але не пошепки.

Наукові дані й багатовіковий досвід засвідчують: любов до музики, прищеплена в дитинстві, може стати міцною основою подальших досягнень та успіхів дитини. Раннє навчання музики відкриває широкий шлях до інтенсивного розвитку сенсорних здібностей, почуттєвого сприйняття, створює надійний фундамент для становлення й подальшого розвитку всіх пізнавальних процесів, стане частиною духовного життя людини в майбутньому.

 

Заняття музикою краще починати  до школи

 

На які заняття віддавати дітей до школи? І з якого віку?

Сучасні батьки задаються цим питанням чи не відразу після  пологів. У раннього розвитку є прихильники і супротивники . хтось вважає, що дитинство дитини має проходити за іграшками. Інші стверджують, що в дитсадівському віці малюк найкраще засвоює новий матеріал.

Однак практично всі фахівці сходяться водному: ранні заняття музикою корисні всім. Уроки музики краще починати до досягнення дитиною 7 річного віку, кажуть фахівці. Навіть не тому, що засвоївши ази сольфеджіо та вивчивши пару мелодій на фортепіано, дитина легко розбереться з математикою і розвине моторику - хоча це теж правда. Але головне – раннє заняття музикою змушують моторну і сенсорну зону кори головного мозку розвиватися набагато інтенсивніше.

Якщо дитина займалася музикою з дошкільного віку, його мозок розвивається краще, ніж у інших однолітків, з’ясували канадські вчені з університету Конкордії і Монреальського неврологічного інституту. Вони відкрили, що уроки музики істотно посилюють нейронні зв’язки в цих відділах мозку у дітей. Але за однієї умови: якщо навчання почалося не пізніше 7 річного віку.

Канадські фахівці провели сканування головного мозку 36 дорослим добровольцям. Частина цих людей розповіла , що у дитинстві займалися музикою і почали заняття ще у дошкільному віці. Інші приступили до освоєння нотної грамоти та музичних інструментів пізніше. При цьому час навчання у всіх добровольців було приблизно однаковим. Однак в їх мозку спостерігалися істотні відмінності. У тих людей хото почав займатися музикою ще до 1 класу, були значно краще розвинені сенсорно і моторно (рухова) зона кори.

Особливо це стосується рухової зони. Коли людей просили відтворити ритм прослуханої мелодії, перша група робила менше помилок. Навіть через 2 дні тренувань ці учасники обходили другу групу. До речі, давно встановлено, що заняття музикою розвивають і ті здібності, які ніяк не пов’язані зі звуками та нотами – наприклад, пам'ять і загальну успішність з різних предметів.

Музичні здібності, їх формування і розвиток

Музичні здібності, їх формування і розвиток – це одна з найцікавіших проблем, що привертає увагу дослідників протягом багатьох років. Вивчення цієї проблеми насущно у зв'язку з тим, що розвиток музичного смаку, емоційної чуйності в дитячому віці створить фундамент музичної культури людини в майбутньому.

Останні десятиліття характеризуються значним зростанням уваги до розвитку музичних здібностей підростаючого покоління, все більше уваги приділяється дошкільному вихованню та ранньому навчанню дітей. Відкриваються дитячі естетичні центри, підготовчі групи при звичайних і музичних школах, при хорових студіях. Але повною мірою систематичний розвиток дошкільника здійснюється в умовах дошкільного освітнього закладу. Психологи давно встановили, що вік 2-5 років - найсприятливіший для інтенсивного розвитку дитини.

Музичним вихованням також необхідно займатися з раннього віку. Музика більшою мірою, ніж будь-який інший вид мистецтва, доступна дитині. Чим раніше діти залучаються до світу музики, тим більше музичними вони стають згодом, і тим радісніше і цікаві будуть для них нові зустрічі з музикою. Музичне мистецтво безпосередньо і сильно впливає на людину, вже в перші роки життя займає велике місце в його загальному культурному розвитку. Музичні заняття в дитячому садку сприяють постійному залученню дитини до світу прекрасного, а також - на формування і розвиток його музичних здібностей.

Разом з тим, в системі дошкільної освіти виникає суперечність між необхідністю розвитку музичних здібностей дошкільнят та недостатністю розроблених технологій і прийомів, спрямованих на виховання інтересу до музики, накопичення музично-творчого досвіду. Виявлене протиріччя актуалізує проблему розвитку музичних здібностей дошкільнят за допомогою імпровізації, як різновиду творчої діяльності.

 

Про необхідність музичної  освіти для батьків

 

Про позитивний вплив музики на людину ми знаємо, бо проведено безліч досліджень, які дають велику кількість доказів, написано незліченна кількість статей.

Багато батьків бажають, щоб їх дитина стала трішки розумнішою, а головне - щасливішою і більш вдалою не тільки до своїх однолітків, але й до власних батьків. Проте, не всі ще знають про те, що заняття музикою підвищують інтелектуальні здібності дітей в середньому до 40%!

Музику люблять усі, від малого до великого. Але навіть ті тата й мами, яким добре відома користь від уроків музики, намагаються уникати теми про музичну освіту. Навпаки, вони ретельно шукають інші здібності у своєї дитини і намагаються завантажити його іншими видами активності. Чому?

Тому що велика частина з них не відвідували уроків музики в дитинстві, або в них залишилися неприємні спогади про сам процес навчання - їх змушували це робити на догоду їх же батькам.

У наше століття інформації, батьки і вчителі музики стурбовані тим, що велика кількість дітей починають і незабаром залишають уроки музики. Одного разу почавши музичну освіту дитини, і не досягнувши мети, викидається купа коштів, людських нервів і часу, які могли бути інвестовані з більшою користю в іншому напрямку.

Але найцікавіше, дорослі не роблять навіть спроб з'ясувати справжню причину втрати дитячого інтересу. На запитання «Чому припинилися музичні заняття?» Звучить практично стандартна відповідь: «Дитина сам не захотів, у нього з'явилися інші інтереси». Весь процес навчання в очах недосвідчених батьків (і навіть деяких вчителів музики) виглядає дуже складно. І це дійсно так і є, тому що вони самі його ускладнюють!

Відсутність елементарних і необхідних знань про музичну освіту у батьків, у корені гальмує інтелектуальний розвиток їх власних дітей. Невже тата й мами повинні навчати музичну грамоту і набувати різні виконавські навички і прийоми так само, як і їхні діти? Не хвилюйтеся, для успішного навчання вашої дитини в цьому немає ніякої необхідності. Йдеться зовсім про інше.

В основі будь-якої освіти, лежить, в першу чергу, інтерес. Інтерес - ось головне ключове слово, про яке в щоденній рутині так часто забувають батьки і вчителі музики. Щоб на самому початку у дитини з'явився інтерес до уроків музики, не потрібно великої праці - гарна музика в хорошому виконанні сама зробить свою справу, а от щоб зберегти і підтримувати його довгі роки, потрібні цілеспрямованість, терпіння та спеціальні знання.

Батьки повинні знати про те, що музична освіта приносить користь інтелектуальному розвитку вашої дитини саме тоді, коли він якомога довше відвідує уроки музики. Це не говорить про те, що ви разом з викладачем повинні зробити з вашого чада великого виконавця або майбутнього Моцарта в обов'язковому порядку. В першу чергу - думайте про користь занять!

Закладаючи міцний фундамент під успіх вашого юного музиканта, ви, шановні батьки, повинні готуватися до його навчання заздалегідь.

Ще задовго до того, як прийняти рішення про відвідування уроків музики, батьків часто хвилює незліченна кількість питань.

Ось тільки деякі з них:

 - Що потрібно зробити, щоб в моєї дитини з'явився музичний слух?

 - Як перевірити, яким рівнем музичних здібностей має моя дитина?         

 - На якому музичному інструменті йому найкраще навчатися грати?

 - Як зробити так, щоб дитина захотіла вчитися грати на піаніно? Скрипці? Гітарі?     Саксофоні?

 - Наскільки важливий перший вчитель музики, і за якими критеріями знайти  такого, який дасть моїй дитині музичні знання найкращим чином?

Як тільки музичне навчання розпочато, у батьків з'являються нові питання:

 1.Як утримувати інтерес дитини?

  2.Як зробити так, щоб у нього було бажання самостійно займатися щодня?

 3.Як позбавити дитину від небажаної ліні?

 4.Як прищепити відповідальність починати і завершувати справи найкращим  чином?

 5.Як взагалі обійтися без нотацій і перетворити уроки музики у задоволення?

І це далеко не весь список питань!

На жаль, більшість батьків діють по-старому, покладаючись на талант педагога і здібності дитини. І, мабуть, вони не знають найголовніше: що для гарного і стабільного результату цього далеко не достатньо ...

Щоб полегшити життя дітей і дорослих, давно назріла необхідність в музичній освіті батьків.

Нові знання, призначені для вас, дорогі тата й мами, допоможуть вашим дітям досягти того, що ви так щиро бажаєте для них - успіху в житті.

Рекомендації музичним керівникам

Рекомендації музичним керівникам

по плануванню роботи з батьками

 

Музичним керівникам доцільно застосовувати в своїй роботі з батьками наступні форми роботи:

1. Відкриті музикальні заняття. День відкритих дверей, виступ муз. рук., екскурсія по дитячому саду (перегляд муз. зон, обладнання муз. залу) перегляд музикальних занять, проведення дозвілля. На відкритих музикальних заняттях можна запропонувати батькам стати учасниками дитячого оркестру, інсценівок, танців, виконати разом з дітьми знайому їм пісню, або заспівати свою улюблену пісню. «Гість групи» - комплексне заняття з участю батьків для ознайомлення з професіями музикантів, національними звичаями, музичною культурою тощо.

2. Консультації. Допомога в організації музичного виховання дитини вдома. «Музика в сім'ї дошкільника», «Як визначити рівень музичних здібностей вашої дитини», «Прийоми розвитку співочого голосу» тощо.

3. Батьківські збори групові (4 рази на рік установче, поточні, підсумкове): обговорення питань, пов'язаних, наприклад з підготовкою до свята, організацією спільного відвідування музичного спектаклю, лялькового театру, циркової вистави тощо.

4. Семінари-практикуми. «Домашній оркестр муз. інструментів», «Ляльковий спектакль у родині», «Як і яку музику слухати з дітьми вдома?», «Саморобні муз. інструменти», «Організація домашньої фонотеки», тощо для батьків, яких цікавлять дані теми.

5. Участь батьків у підготовці свят і вечорів дозвілля. Спільні свята і розваги завжди знайдуться батьки, які із задоволенням відгукнуться на пропозицію взяти участь у дитячому святі. Музичний керівник і вихователь можуть обговорити з ними план проведення свят, або розваг, запросити на репетиції, доручити виконувати певні ролі або підготувати ляльковий спектакль, зшити костюми тощо.

Батьки, можуть підтримувати своїх дітей під час свят за допомогою усмішок, «веселих сердечок» з паперу або картону, серпантину, конфетті, надувних язичків тощо. Їм можна доручити імітувати стукіт дощу, грому, маленькими дзеркальцями зображувати «блиск скарбів», підігравати на ударних музикальних інструментах і багато іншого.

- Сімейні свята.

Це може бути маленький концерт за участю дорослих і дітей, веселі ігри, танцювальні імпровізації під музику, гра в домашньому оркестрі, міні-спектаклі, в яких розігруються сюжети знайомих казок та веселі сценки з сімейного життя. При підготовці необхідно скласти програму, підібрати музику, старші діти можуть взяти посильну участь у виготовленні листівок, сувенірів, прикрасі кімнати.

- Домашній театр

Батьки можуть організувати ляльковий театр, використовуючи наявні в будинку іграшки, або виготовивши ляльок разом з дітьми (дерева, картону, тканини тощо)

- Розваги з використанням музики

Спільне спів, слухання музики, слухання казок, або спів дорослих для дітей, ігри-забави, музичні конкурси, рухливі ігри-драматизації (коровай, у ведмедя під бору тощо), за допомогою цих інструментів можна розвивати у дітей почуття ритму, пропонуючи виконувати елементарні вправи (наприклад, відстукав паличками, брусочками своє ім'я, ім'я мами, тата, ритм знайомих пісень).

- Створення домашнього оркестру

Для цього підійдуть, бубни, дзвіночки, дерев'яні, металеві ложки, дитячі брязкальця, пляшки, іграшки з непридатного матеріалу тощо.

- Домашнє завдання

Виконуючи його з батьками діти не тільки закріплюють навички, отримані на заняттях. Спільна діяльність покращує клімат у сім'ї, викликає у батьків інтерес до життя дитини в ДНЗ.

- «Щоденник досягнень»

Повинен бути у кожної дитини, яка відвідує групу короткочасного перебування, можна поміщати його фотографії, зроблені під час свят, малюнки тощо.

- Створення міні-бібліотеки, фонотеки, відеотеки.

6. Індивідуальна робота з батьками з підвищеними пізнавальними потребами.

7. «Дорослі - дітям» показ театральних вистав, лялькових спектаклів силами співробітників та батьків.

8. Створення стенда для батьків, випуск рекламних буклетів, розміщення рекламних оголошень в пресі, на телебаченні,, підготовка матеріалів на дошку для батьків в групах, публікації, участь (якщо є) в щомісячній газеті ДНЗ, консультації по телефону створення гарячої лінії.

9. Анкетування, наприклад, «Яка практична допомога з питань музичного розвитку дитини Вам необхідна?» «Музичне виховання в ДНЗ – плюси і мінуси?»

10. Тестування «Адекватність оцінки батьками музичних здібностей дитини».

11. Рекомендації батькам (на дошку для батьків або стенд музичного керівника)

12. Пошта. Розміщення в групах спеціальних закритих ящиків, в які батьки можуть класти анонімні записки з питаннями, зауваженнями і пропозиціями по роботі музичного керівника, музичного виховання в ДНЗ, з метою їх подальшого обговорення.

13. Виставки для дітей і батьків. Тематичні, виставки присвячені святам, пам'ятним датам, групові виставки, наприклад«Своїми руками до свята» (саморобки, виготовлені дітьми та їх батьками), «Нетрадиційні музичні інструменти » (з непридатного матеріалу), «Музично-дидактичні ігри» тощо.

14. Групові стенди, наприклад «День народження дитини в сім'ї», «Художньо-естетичне виховання», «Що ми дізналися нового на муз. заняттях?»

15. Робота в малих групах по інтересам (за бажанням батьків) «Краса і здоров'я», пікніки та інші заходи за запитами батьків наприклад: КВК, «День музики», свято «Мама тато я - музична сім'я», музичні вітальні., Тематичні вечора «Подорож у світ мистецтва» «Музичні пригоди».